У 2024 році доходи видобувної галузі України збільшилися на 27,8% і досягли 639,4 млрд грн, що стало найвищим показником з початку повномасштабної війни. Такі результати наведені в дослідженні VKURSI Market BI, яке базується на аналізі даних майже 4800 зареєстрованих компаній.
Про це розповідає UBB
Динаміка доходів та прибутків у видобувному секторі
Порівняно з 2023 роком, коли дохід галузі становив 500,1 млрд грн, спостерігається зростання майже на третину. Для порівняння, у 2023 році сектор втратив 12,8% доходу відносно 2022-го, коли цей показник складав 573,3 млрд грн. У 2024 році прибуток видобувної галузі досяг 119,6 млрд грн, що у два рази перевищує результат попереднього року (56,8 млрд грн) і на 38,1% більше, ніж у 2022 році, коли він становив 86,6 млрд грн.
У дослідженні враховано діяльність компаній, зареєстрованих за профільними КВЕДами: це підприємства з видобутку кам’яного та бурого вугілля, сирої нафти, природного газу, металевих руд, інших корисних копалин, а також розроблення кар’єрів та надання супутніх послуг у галузі.
Структура власності та вплив держави
“Порівняно з 2023 роком, ринок виріс на 27,8% (500,1 млрд грн). А у 2023 році галузь навпаки втратила 12,8% доходу порівняно з 2022 роком, коли він становив 573,3 млрд грн”, – йдеться у переданих агентству “Інтерфакс-Україна” результатах дослідження, яке побудовано на аналізі даних 4799 зареєстрованих компаній галузі.
Значну роль у видобувній галузі відіграє держава, яку представляють найбільш прибуткові компанії: АТ “Укргазвидобування” із прибутком 52,69 млрд грн та АТ “Укрнафта” з 20,91 млрд грн у 2024 році. Водночас сектор залишається диверсифікованим: 28 із 50 найприбутковіших компаній мають іноземний капітал, з найбільшою представленістю інвесторів із Нідерландів (13 компаній) і Кіпру (8 компаній). Сім з п’ятдесяти компаній зареєстровані в офшорних юрисдикціях, визначених урядом.
У чотирьох із 50 компаній виявлено опосередкований зв’язок із росією або білоруссю через акціонерний склад. У трьох компаніях зафіксовано збіги даних засновників та бенефіціарів з особами, які перебувають у санкційних списках РНБО.
Тринадцять компаній із топ-50 не мають кінцевих бенефіціарних власників через такі причини: власником є держава, відсутня фізична особа з часткою понад 25% у статутному капіталі, структура власності включає публічні компанії, чиї акції торгуються на біржах, або ж у структурі відсутні фізичні особи з часткою 10% і більше. В окремих випадках позначка про кінцевих бенефіціарів була виключена за рішенням Мін’юсту, наприклад, через надання недостовірної чи неповної інформації, перебування компанії під санкціями або перевіркою, а також за рішенням суду.
Дванадцять із п’ятдесяти компаній входять до складу фінансово-промислових груп. Зокрема, група SCM Ріната Ахметова представлена 11 компаніями, ще одна компанія належить до групи “Приват”. Водночас, зауважують автори дослідження, наявність великого приватного капіталу часто сприяє модернізації підприємств та впровадженню стандартів ESG, що позитивно впливає на репутацію української видобувної галузі на міжнародних ринках.
Дослідження також підкреслює оновлення вимог до звітності видобувних компаній, ініційоване Кабінетом міністрів за участі Міністерства енергетики. Тепер компанії повинні розкривати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та його статус щодо політично значущих осіб, що відповідає міжнародним стандартам корпоративного управління, зокрема вимогам Ініціативи прозорості видобувних галузей (EITI).