Феросплавна галузь України активізує виробництво незважаючи на труднощі

Феросплавна галузь України відновлює виробництво попри війну

Феросплавна галузь України продовжує активно відновлювати виробництво, незважаючи на труднощі, пов’язані з простоєм гірничих підприємств, близькістю до фронту та збитковістю через високу вартість електроенергії. У першому півріччі 2025 року випуск продукції зріс до 151,2 тис. тонн.

Про це розповідає UBB

За перші шість місяців 2025 року українські феросплавні підприємства виробили:

  • 69,7 тис. тонн силикомарганцю,
  • 81,5 тис. тонн ферромарганцю.

Галузь поступово відновила свою діяльність у квітні-травні 2024 року, після часткового зупинення через бойові дії. Станом на серпень 2025 року виробничі потужності завантажені не повністю, а добувні комбінати, зокрема Покровський і Марганецький ГОК, залишаються у простої. Проте, підприємства продовжують переробку раніше накопичених запасів марганцевої руди.

Зростання експорту

У першому півріччі експорт феросплавів зріс у 2,3 раза — до 54,8 тис. тонн (проти 24,2 тис. тонн у 2024 році). Основними напрямками стали:

Польща — 28,4% від загального обсягу в грошовому вираженні, Алжир — 25,8%, Туреччина — 23,2%.

У фінансовому вимірі експорт продукції зріс до 61,1 млн доларів, що в 2,1 раза більше, ніж торік.

На експортні перспективи позитивно впливають збереження режиму пільгової торгівлі з ЄС та відсутність української продукції у розслідуванні Єврокомісії щодо демпінгу феросплавів з третіх країн.

Енергетичні виклики та збитковість

Висока вартість електроенергії (близько $300–500 збитку на тонні продукції) робить виробництво феросплавів в Україні економічно невигідним. Заводи вирішують цю проблему шляхом оптимізації споживання: використовують державну електроенергію для печей, генерацію — для інших потреб, встановлюють сонячні електростанції, застосовують феросплавний газ.

Попри складні умови, підприємства продовжують працювати, щоб виконувати контракти, підтримувати енергосистему та зберігати робочі місця у прифронтових регіонах.

“Мало хто ризикне зупинити підприємство біля фронту — це означає звільнення працівників і втрату місцевих податків. Люди залишаються там, де є робота” — зазначають представники галузі.

Феросплавники сподіваються на зміни в державній економічній політиці, зокрема, енергетичних знижок, податкових пільг або інших механізмів підтримки для прифронтових регіонів. Перемовини з цього приводу тривають, але поки без результатів.

Нікопольський завод феросплавів, який відіграє ключову роль у стабілізації енергосистеми, наразі отримує марганцеву руду від МГОК на суму 422 млн грн, а на ПГОК вже вироблено 22,9 тис. тонн концентрату.