Необов’язкова пропозиція компанії Jindal Steel щодо купівлі сталеливарного підрозділу Thyssenkrupp (TKSE) може надати індійському виробнику значну конкурентну перевагу. Виробництво в Європейському Союзі дозволить уникнути обмежень, пов’язаних із механізмом транскордонного вуглецевого коригування (CBAM), що, в свою чергу, забезпечить доступ до потенційних субсидій на «зелену» сталь.
Про це розповідає UBB
Стратегічні переваги та виклики угоди
Ринкові експерти вважають, що пропозиція Jindal Steel має стратегічний характер, оскільки дозволить захистити гіпотетичний європейський сталеливарний підрозділ від мит і зборів. Однак, за словами інсайдерів, угода може стикнутися з певними труднощами, зокрема, необхідністю підтримки профспілок і виконання пенсійних зобов’язань TKSE.
Крім того, синергія з операціями Jindal в Омані може суттєво вплинути на виробничі потужності у Дуйсбурзі, де розташовані потужності компанії з виробництва сталі та напівфабрикатів.
Історичний контекст та стратегія експансії
За словами одного з джерел у галузі, інтерес Jindal до придбання великого європейського сталеливарного активу нагадує стратегію, яку втілив Лакшмі Міттал. Він придбав активи в Німеччині наприкінці 1990-х років, що призвело до створення ArcelorMittal у 2006 році. Це була модель, яку можуть наслідувати індійські компанії, які прагнуть розширення в Європі. Ще одним прикладом є придбання концерну Corus компанією Tata Steel у 2007 році, що в подальшому перетворилося на Tata Steel Europe.