Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD) попереджає про можливість повторення глобальної сталевої кризи через суттєве зростання виробничих потужностей та погіршення цінової ситуації на ринку. За даними нового звіту організації, у період з 2025 по 2027 роки світові сталеплавильні потужності можуть збільшитися на 6,7% або на 165 млн тонн. Майже 60% цього приросту припаде на країни Азії, зокрема Китай і Індію.
Про це розповідає UBB
Світовий попит і надлишок виробництва
Аналітики очікують, що попит на сталь у світі до 2030 року зростатиме лише на 0,7% щорічно. Водночас у Китаї він знижуватиметься, в регіоні OECD залишиться стабільним, а значне зростання прогнозується лише для окремих регіонів, таких як АСЕАН та MENA. У разі реалізації запланованих проектів нових сталеливарних підприємств завантаження потужностей може знову опуститися до 70%. Це створить додатковий тиск навіть на найбільш конкурентоспроможних виробників у галузі.
Рівень цін на сталь вже знизився з максимуму 2021 року до історично низьких показників, а рентабельність виробництва повторює цю негативну тенденцію. Згідно із звітом, поточна ситуація на ринку залишається складною, що підсилює ризик повторення кризи, подібної до 2016 року.
Субсидії, торгівельні заходи і експорт з Китаю
OECD констатує, що державне субсидування у країнах поза межами організації призводить до спотворення конкуренції й посилює проблему надлишкових потужностей. Найбільше це проявляється в Китаї, країнах Близького Сходу, Північної Африки та регіоні АСЕАН. У Китаї обсяг субсидій у десять разів перевищує аналогічний показник країн OECD. Окрім кредитів за зниженими ставками, до заходів підтримки входять знижені ціни на енергію, прямі гранти та податкові пільги.
“Різке зростання китайського експорту, зазначають в організації, призводить до посилення торгівельних заходів у світі. Протягом минулого року 19 урядів розпочали 81 антидемпінгове розслідування щодо сталевої продукції, що у п’ять разів більше, ніж роком раніше, і наближається до рівня сталевої кризи 2016-го.”
Більшість розслідувань стосуються азійських виробників, причому Китай займає понад третину від загальної кількості справ. Щоб уникнути обмежень, виробники часто перенаправляють експорт до ринків з менш жорсткими вимогами або намагаються обійти існуючі бар’єри. Дослідження OECD виявило, що між 2013 і 2020 роками обсяги підозрілої торгівлі сталлю сягнули 21,5 млн тонн, або 17,6% від загального світового експорту.
Крім того, надлишкові потужності гальмують інвестиції у декарбонізацію галузі. Понад 40% нових потужностей, які планується запустити до 2027 року, будуть використовувати традиційні високоемісійні технології BF/BOF, що погіршує екологічну ситуацію у сталеливарній промисловості.
У звіті наголошується, що для покращення довгострокових перспектив галузі необхідне посилення міжнародної співпраці між країнами та регіонами.