Польські профспілки та промислові асоціації намагаються перекласти провину за проблеми сталеливарної галузі Польщі на українських металургів.
Про це розповідає UBB
У Польщі активно закликають уряд вимагати від Європейської Комісії 12-місячного ембарго на імпорт української сталі, обґрунтовуючи це несправедливою конкуренцією, зазначає Kyiv Independent. Водночас українська сторона заперечує звинувачення, підкреслюючи, що обсяги експорту залишаються нижчими за довоєнний рівень 2021 року, і не становлять загрози для польських виробників.
За даними Eurostat, в перші сім місяців 2025 року експорт української сталі до Польщі зріс на 19% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року. Проте ці обсяги не є рекордними для останніх років і в масштабах ринку є незначними: на частку України припадає лише 14,7% польського імпорту сталі, тоді як 27% постачає Німеччина.
Президент об’єднання Укрметалургпром Олександр Каленков зазначає, що польська промисловість намагається знайти «зручного винного» у власній неконкурентоспроможності.
«Польща намагається знайти когось, кого можна звинувачувати. Їхні проблеми пов’язані з високими цінами на електроенергію та тим, що частина європейських компаній досі купує дешеву російську сировину», — пояснив Каленков.
Незважаючи на скарги, польська сталеливарна промисловість демонструє зростання: за перше півріччя 2025 року виробництво сталі у Польщі збільшилося на 8%, а випуск арматури — на 6,4%.
Польські об’єднання продовжують висловлювати невдоволення нібито дешевшою українською продукцією. Однак, як зазначають у ArcelorMittal Кривий Ріг, собівартість виробництва в Україні значно вища: у серпні ціна електроенергії для українських підприємств становила 115 євро за МВт-год, тоді як у Польщі – 89,6 євро. Крім того, українські заводи платять більше за газ і вугілля.
Нові обмеження, яких вимагають поляки, можуть призвести до скорочення виробництва, зростання витрат і навіть зупинки окремих підприємств. Це негативно вплине не лише на економіку, а й на обороноздатність країни — лише за 2024 рік чотири найбільші металургійні компанії сплатили $780 млн податків, що становить 1,6% усіх бюджетних надходжень. Якщо врахувати податки від суміжних галузей та споживчі витрати людей, зайнятих у цій сфері, податковий ефект становитиме близько $3 млрд.
«Обмеження українського експорту не вирішать внутрішніх проблем Польщі, але створять нову кризу в Україні. Ми вже бачили подібний сценарій із зерном — тепер ризикуємо отримати сталевий “конфлікт”, — підсумував Каленков.