Майбутнє індійської металургійної галузі визначатимуть ключові гравці, які зосереджуються на кластерах попиту та продукції з доданою вартістю. Таку думку висловив Віджай Саратхі Атреяпурапу, керуючий партнер AVVA Consultancy Group.
Про це розповідає UBB
На його думку, Індія має амбітну мету досягти потужностей із виробництва сталі у 300 млн тонн до фінансового року 2030/2031, що стає все більш реалістичним. Якщо завантаження потужностей досягне 85% до зазначеного терміну, це забезпечить виробництво близько 255 млн тонн сталі.
Однак споживання прокату, яке очікується на рівні 220–230 млн тонн, передбачає необхідність зростання в певних секторах. Таким чином, до 2030/2031 фінансового року можна досягти показника у 260 млн тонн. Це зростання, зокрема, можуть стимулювати такі сектори, як інфраструктура й будівництво, які матимуть найбільший вплив, а також міське житло, нерухомість, автопромисловість, машинобудування (з переходом на високоякісну сталь), відновлювальні джерела енергії та сектор оборони.
Експерт також акцентує увагу на структурних змінах, що передбачають перехід Індії від нарощення обсягів до збільшення попиту на сталь з доданою вартістю, а також розподіл споживання по всій країні замість концентрації в містах. Це, як очікується, створить циклічний попит, підтримуваний інфраструктурними проєктами та політикою.
Водночас аналітик звертає увагу на важливі питання, такі як безпека постачання сировини (залізна руда, коксівне вугілля), логістика та дисципліна капіталу під час розширення виробництв.