Аналіз показників цементної галузі України був проведений інформаційно-аналітичним центром Experts Club за підтримки Асоціації виробників цементу України “Укрцемент”.
Про це розповідає UBB
Протягом останніх п’яти років українська цементна галузь пройшла через значні зміни: від піку виробництва у 2021 році до різкого падіння у 2022-му, з подальшим відновленням у 2023 році та стабілізацією у 2024 році. Проте поточні показники все ще залишаються далеко від довоєнних рівнів.
Згідно з даними галузевих оглядів, виробництво цементу у 2021 році склало близько 11 млн тонн, у 2022 році знизилося до 5,4 млн тонн, потім відновилося до 7,43 млн тонн у 2023 році і досягло 7,93 млн тонн у 2024 році. Виробники прогнозують «стелю» на рівні близько 8 млн тонн у 2025 році, враховуючи поточні ризики та логістику.
Динаміка внутрішнього споживання цементу відображає схожу тенденцію: у 2021 році обсяг споживання становив приблизно 10,6 млн тонн, у 2022 році впав до 4,5 млн тонн, у 2023 році зріс до 6,2 млн тонн, а у 2024 році стабілізувався на рівні 6,3 млн тонн. Це свідчить про наближення до стабільного рівня «воєнного» попиту, який є вдвічі меншим за довоєнний — 6–6,5 млн тонн.
Структура попиту також змінилася: частка класичного житлового та комерційного будівництва зменшилася, поступившись місцем інфраструктурним і оборонним проєктам. Основними короткостроковими драйверами залишаються фортифікаційні роботи, укриття, аварійні ремонти доріг і мостів, а також програми житлового забезпечення, такі як «єОселя», які підтримували попит у 2023–2024 роках, хоча й не змогли повернути його до рівня 2021 року. На 2025 рік ринок очікує стабільного попиту, чутливого до бюджетного та міжнародного фінансування.
У відповідь на зниження внутрішнього попиту виробники почали переорієнтовувати частину обсягів цементу на зовнішні ринки. У 2021 році експорт цементу склав приблизно 971 тис. тонн (9% обсягів виробництва), а у 2024 році — близько 1,7 млн тонн (21,3% обсягів виробництва). Основні напрямки експорту залишаються сусідні країни — Польща, Румунія, Угорщина та Молдова. Виглядає, що з ростом внутрішнього споживання експортна частка зменшиться на користь українських будмайданчиків.
Імпорт цементу, навпаки, знизився: у 2020 році він становив близько 1 млн тонн, а у 2024 році — лише 40 тис. тонн. Це зумовлено антидемпінговими митами, зокрема проти Туреччини, які залишаються чинними до вересня 2026 року, а також проти росії, Білорусі та Молдови, які діють до 2030 року. В умовах, коли виробничі потужності та логістика адаптовані до «воєнного» споживання, попит повністю покривається за рахунок внутрішніх ресурсів.
Ринкова структура у 2024–2025 роках залишається високо концентрованою. Основними виробниками є ПрАТ «Івано-Франківськцемент», група CRH, ПрАТ «Кривий Ріг Цемент», а також інші. Угода CRH щодо придбання активів на ринку створює потенціал для інтеграції у глобальні виробничі та логістичні ланцюги, а також підвищення стандартів конкурентного середовища.
У 2023–2025 роках базовий попит формують інфраструктурні проєкти, які включають дороги, укріплення та енергетичні об’єкти. Дорожнє будівництво відіграє важливу роль в економічному та соціальному розвитку, впроваджуючи новітні технології та екологічні норми.
Розвиток будівництва цементобетонних доріг може стимулювати стабільне споживання цементу в умовах війни та відновлення. Такі інфраструктурні проєкти підтримують виробничі потужності, робочі місця та економічну активність. Це питання буде обговорено на спеціалізованому семінарі НІРІ та Асоціації «Укрцемент», запланованому на 15-16 жовтня 2025 року.
Дослідження каналів продажів показує, що ринок залишається переважно B2B: основну частину цементу купують підрядні організації, дорожні та інфраструктурні компанії. Роздрібні мережі зберігають певну роль у ремонтах та малоповерховому будівництві, але в загальному обсязі поступаються проєктному сегменту.
Географія зовнішніх продажів показує стійкий попит на сусідні ринки ЄС. За даними торгової статистики за 2023 рік, на Румунію припадала найбільша вартість поставок, далі йдуть Польща та Угорщина, що відображає дефіцити на прикордонних ринках та конкурентоспроможність української ціни.
Обмеження для зростання ринку включають воєнні ризики, проблеми з енергетичною інфраструктурою, а також регуляторні питання. Для досягнення масштабного зростання споживання потрібно залучити інвестиції на рівні близько $35 млрд на рік, що вважається технічно та операційно реалістичним.
На думку Experts Club, галузь знайшла «воєнну рівновагу»: виробництво близько 8 млн тонн, внутрішнє споживання близько 6,3 млн тонн, експорт на рівні 1,5–1,7 млн тонн. З ростом програм відновлення та зміцнення енергетики логічним буде зсув з експорту на внутрішній ринок. Ключ до прискорення — стабільне фінансування інфраструктури та житла, доступна енергетика та підтримка чесної конкуренції.