Україна готується суттєво реформувати мінерально-сировинний сектор після підписання угоди зі США про співпрацю у сфері видобутку корисних копалин. За словами міністра екології Світлани Гринчук, ці зміни спрямовані на залучення мільярдних інвестицій та реалізацію значного потенціалу галузі, що постраждала внаслідок трирічної війни.
Про це розповідає UBB
Потенціал українських надр та втрати від війни
Україна володіє покладами 22 з 34 видів корисних копалин, які Європейський Союз відносить до критично важливих для розвитку оборонної промисловості, високотехнологічного виробництва та «зеленої» енергетики. Попри це, нині внесок видобувної промисловості у ВВП країни становить лише близько 4%, хоча експерти оцінюють можливості галузі як набагато вищі.
Через повномасштабну агресію рф втрати мінерально-сировинного сектору досягли орієнтовно 70 трлн гривень, що еквівалентно близько 1,7 трлн доларів. Щоб впоратися з наслідками війни і дати поштовх розвитку, уряд за підтримки ЄС реалізує масштабну ініціативу з цифровізації геологічних даних, які залишилися у спадок від радянського періоду.
Перегляд ліцензій та нові можливості для інвесторів
У рамках реформування уряд розпочав перегляд понад 3 000 чинних ліцензій на видобуток корисних копалин. Міністр Світлана Гринчук повідомила, що близько 10% із них можуть бути неактивними, і щодо таких об’єктів пропонується впроваджувати відповідні управлінські рішення.
“Водночас через російську агресію збитки сектору сягнули близько ₴70 трлн ($1,7 трлн). Для відновлення та розвитку галузі уряд спільно з ЄС реалізує масштабний проєкт з оцифрування геологічних даних радянської доби. Уряд також працює над переглядом наявних понад 3 000 ліцензій на видобуток корисних копалин. Гринчук підрахувала, що близько 10% з них можуть бути неактивними й запропонувала ухвалювати щодо них “відповідні управлінські рішення”.
У 2024 році Україна отримала 2,4 млрд гривень від продажу 120 ліцензій на видобуток корисних копалин. З початку 2025 року вже видано 32 нові ліцензії, що свідчить про стійкий інтерес інвесторів до галузі та її подальший розвиток у контексті міжнародної співпраці.