У першому півріччі 2025 року ринок довгого металопрокату в Україні продемонстрував суттєве зростання імпорту, який зріс на 62,6% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року, досягнувши 127,75 тисяч тонн. Ці дані були оприлюднені Державною митною службою.
Про це розповідає UBB
Основні обсяги імпорту припадають на кутики, фасонні та спеціальні профілі (УКТЗЕД – 7216), які становлять 59,16 тисяч тонн, що є на 69,8% більше порівняно з минулим роком. Туреччина постачила на український ринок 46,78 тисяч тонн цієї продукції, Польща – 5,61 тисяч тонн, а Німеччина – 0,95 тисяч тонн.
Крім того, імпортовано 34,19 тисяч тонн інших прутків та брусків з вуглецевої сталі, без подальшого оброблення (УКТЗЕД – 7214), що на 95,9% більше, ніж у попередньому році. З Туреччини надійшло 28,48 тисяч тонн такої продукції, з Болгарії – 2,79 тисяч тонн, з Китаю – 1,89 тисяч тонн.
Невелику частку імпорту складають гарячекатані прутки та бруски з вуглецевої сталі (УКТЗЕД – 7213), обсяг яких склав 11,57 тисяч тонн, що на 29,7% більше в річному обчисленні. Китай відправив в Україну 11,45 тисяч тонн такої продукції.
Таким чином, Туреччина залишається основним постачальником довгого металопрокату в Україну, з поставками у 2024 році, які оцінюються в 108,87 тисяч тонн, що складає понад 63% від загального імпорту. У 2023 році ця цифра становила 98,03 тисяч тонн, що відповідало 63,9% імпорту довгого прокату в Україну.
У червні 2025 року на український ринок було доставлено 20,86 тисяч тонн довгого металопрокату, що на 5,6% менше в порівнянні з червнем 2024 року, та на 42,2% менше в порівнянні з попереднім місяцем. Споживання ключових імпортних позицій у червні виглядало наступним чином:
- кутики, фасонні та спеціальні профілі (УКТЗЕД – 7216) – 8,35 тисяч тонн (+13,2% р./р.; -57,6% м./м.);
- інші прутки та бруски з вуглецевої сталі, без оброблення, кручені (УКТЗЕД – 7214) – 7,6 тисяч тонн (+28,4% р./р.; -38,4% м./м.);
- інші прутки та бруски з інших легованих сталей (УКТЗЕД – 7228) – 1,75 тисяч тонн (+73,6% р./р.; +37,4% м./м.).
Витрати на імпорт довгого прокату за перші шість місяців зросли на 71,9% у річному обчисленні, досягнувши 136,15 мільйонів доларів США. У червні цей показник зріс на 40,1% в річному обчисленні та знизився на 25,1% у місячному обчисленні, склавши 26,25 мільйонів доларів.
За п’ять місяців поточного року обсяги споживання довгого прокату в Україні зросли на 12,9% у річному вимірі, досягнувши 550 тисяч тонн. Частка імпорту в загальному споживанні зросла до 3,2% в порівнянні з 1,5-1,6% протягом 2023-2024 років.
Проте чинні геополітичні ризики можуть призвести до подальшого зростання імпорту. Негативний вплив може проявитися не лише в заміщенні обсягів місцевого виробництва, але й у зниженні цін. Закордонні виробники можуть запропонувати продукцію за нижчими цінами, маючи певні переваги.
На сьогодні для імпорту довгого прокату в Україну діють лише два антидемпінгових заходи – щодо прутків з Білорусі та Молдови. Великі глобальні постачальники, такі як Туреччина та Китай, не підпадають під жодні обмеження, залишаючись основними гравцями на українському ринку.
Українські металурги стикаються з серйозними викликами у четвертий рік повномасштабного вторгнення, такими як високі ціни на електроенергію та логістику, жорстка конкуренція з азійськими виробниками та російською продукцією, дефіцит кадрів, необхідність імпорту коксівного вугілля та торгові бар’єри.
Подальший приплив імпорту в Україну на фоні цих проблем може загрожувати зупинкою виробництв та реалізацією інвестиційних проєктів.