Європейський механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM), який запроваджує “вуглецеве мито” з 2026 року, може стати серйозною загрозою для української промисловості. В разі реалізації нових правил без належного адаптаційного періоду, наслідки для економіки України, що вже постраждала від війни, можуть бути катастрофічними.
Про це розповідає UBB
Про це заявив президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах, підкреслюючи, що дане нововведення є суттєвим випробуванням для здатності вести ефективний діалог з європейськими партнерами.
“Для нас це не просто технічне нововведення, а справжнє випробування”, — наголосив він.
Кінах також зауважив, що запровадження жорстких кліматичних регламентів ЄС без врахування війни є несправедливим та небезпечним для національної економіки. В умовах невизначеності, втрати активів, логістичних проблем та обмежених ресурсів український бізнес стикається з численними викликами.
“Економіка країни перебуває у надзвичайно складному становищі, тому запровадження європейських стандартів і вимог не може бути миттєвим. Потрібна адаптація до реальних умов, а отже — і перехідні періоди”, — підкреслив він.
Особливо уразливою є важка промисловість, зокрема гірничо-металургійний комплекс, який вже зазнав значних втрат через бойові дії та окупацію.
“Наш гірничо-металургійний комплекс переживає важку кризу. Значна частина активів зруйнована або втрачена через бойові дії, а імпорт коксівного вугілля робить виробництво дорожчим і менш конкурентним”, — зазначив Кінах.
За його словами, через запровадження CBAM Україна може бути змушена імпортувати сировину та будматеріали, які могла б виготовити сама.
“Щоб відбудувати сотні тисяч квадратних метрів житла, інфраструктуру, транспортні й енергетичні об’єкти, нам потрібні великі обсяги металу. Якщо ми втратимо власне виробництво, то змушені будемо імпортувати те, що цілком можемо виготовляти самостійно. І саме це ми повинні доносити до наших партнерів у ЄС”, — резюмував він.