Світовий ринок рослинних олій у лютому 2026 року показав новий імпульс до зростання, що може підвищити інтерес інвесторів до олійноекстракційних заводів (МЕЗів) та інших активів у сегменті переробки олійних культур.
Про це розповідає UBB
Згідно з даними ФАО, середнє значення індексу цін на рослинні олії у лютому становило 174,2 пункту, що на 3,3% більше, ніж у січні, і є найвищим рівнем з червня 2022 року. Це підвищення стало наслідком зростання цін на пальмову, соєву та ріпакову олію, що перевищило зниження котирувань соняшникової олії. ФАО також зауважує, що навіть попри незначне зниження цін на соняшникову олію у лютому, вони все ще залишаються суттєво вищими, ніж рік тому.
Додаткове підтвердження високих цін на рослинні олії можна спостерігати за експортними орієнтирами в Чорноморському регіоні. За оцінками ринкових джерел, на початку березня українська соняшникова олія торгується на рівні близько $1 280–1 300 за тонну FOB Чорне море, тоді як середній індикатив по нерафінованій соняшниковій олії FOB Azov-Black Sea basin у лютому становив $1 326 за тонну, з діапазоном $1 315–1 330 за тонну.
Сировинний ринок в Україні залишається відносно стабільним. За даними UkrAgroConsult, станом на 6 березня ціни на насіння соняшнику в Україні становили близько $535 за тонну DAP, хоча протягом останнього тижня внутрішні закупівельні ціни трохи знизилися через зростання пропозиції та поповнення запасів переробниками.
Для інвесторів це сигналізує про можливості: в умовах високих цін на олію при стабільній або коригованій вартості насіння зростає потенціал переробної маржі. Таким чином, олійноекстракційні заводи з експортною логістикою, доступом до сировини та готовою інфраструктурою можуть знову потрапити у фокус стратегічних та фінансових інвесторів. Це особливо актуально для України, яка є одним з ключових світових гравців у сегменті соняшникової олії. Високі ціни на готову продукцію підвищують привабливість інвестицій не лише у трейдинг, а й у глибшу переробку агросировини.
Окремим фактором, що впливає на ринок, є очікування активізації політики США у сфері біопального, що підтримує ціни на соєву олію, а також відновлення попиту на канадську ріпакову продукцію. У сукупності це формує сприятливе глобальне цінове середовище для всього комплексу рослинних олій.
На цьому фоні інвестиції в МЕЗи виглядають не лише як ставка на аграрний експорт, але й як можливість зайти в сегмент з вищою доданою вартістю. Для покупців і партнерів, які оцінюють активи в олійно-жировій галузі, поточна ринкова ситуація може стати аргументом для входу в проєкти вже зараз — до того, як зростання цін буде повністю враховане у вартості виробничих активів.