Реформа Бюро економічної безпеки України
Реформа Бюро економічної безпеки України (БЕБ), що передбачає призначення нового керівника, започаткована 6 серпня цього року, коли Олександр Цивінський, колишній детектив Національного антикорупційного бюро, став очільником відомства. Ця реформа є частиною ширшого процесу реформ в Україні, що відбувається в рамках підготовки до вступу до ЄС та реалізації програми з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Метою реформи є забезпечення незалежності та ефективності БЕБ, що, в свою чергу, має позитивно вплинути на бізнес-клімат в Україні. Однак аудит, проведений новим керівником, виявив численні недоліки у функціонуванні бюро, про що Цивінський розповів у коментарі на UBN Network.
Про це розповідає UBB
Пріоритети та виклики БЕБ
Олександр Цивінський підкреслив, що БЕБ є аналітичним правоохоронним органом, де 75% функцій пов’язані з аналітичною діяльністю, а 25% – з правоохоронними заходами. Серед основних пріоритетів роботи бюро необхідно виділити створення рівних умов для ведення бізнесу, гарантовану безпеку інвестицій, а також захист міжнародної технічної допомоги.
Цивінський також зазначив, що його призначення є складовою частиною перезавантаження БЕБ, і наразі бюро переживає процес трансформації. Він наголосив:
“Вивчаємо, які проблеми є на теперішній момент, шукаємо максимально ефективний формат взаємодії, де ми будемо забезпечувати економічну безпеку і водночас допомагати бізнесу виконувати свою роботу”
.
Крім того, Цивінський повідомив про розбудову IT-спроможностей БЕБ для роботи з великими обсягами даних, що необхідно для виявлення ризиків та запобігання кримінальним правопорушенням.
Однак він також вказав на суттєві виклики. У 2026 році БЕБ не має передбаченого якісного фінансування, а працівники бюро отримують на 60% меншу заробітну плату порівняно з іншими органами.
“Тобто наразі є дискримінаційні умови, і для нас це дуже важливий пункт. Бо рівні умови можуть побудувати лише ті, хто перебуває сам у рівних умовах”
, – підкреслив Цивінський. Це призвело до того, що БЕБ укомплектовано лише на чверть від необхідної чисельності.
Недостатнє фінансування також ускладнює проведення ефективних розслідувань, адже немає коштів на придбання необхідної техніки.
“Як ми зможемо виграти боротьбу за таланти, коли ми знаходимося в нерівних умовах з іншими правоохоронними органами?”
, – запитує очільник БЕБ.
Серед пріоритетів бюро є боротьба з контрабандою, зокрема в сегменті імпорту телефонів, 80% яких завозяться нелегально. Цивінський зазначив, що БЕБ планує виділити ресурси для вирішення цієї проблеми.
Також одним із завдань є виведення з тіні близько ₴1 трлн для задоволення потреб держави, зокрема в оборонному секторі. Бюро має намір зосередити увагу на секторах, що формують значну частину тіньової економіки, таких як підакцизні товари.
Олександр Цивінський стверджує, що незважаючи на виклики, БЕБ прагне забезпечити рівні умови для всіх інвесторів, щоб бізнес міг працювати на чесних засадах. Міжнародна співпраця також є пріоритетом, оскільки злочини, скоєні в Україні, часто виходять за її межі.
“І без взаємодії з іноземними колегами проводити розслідування неможливо”
, – підкреслив він.
Попри всі труднощі, Цивінський вірить, що його команда зможе досягти успіху у створенні ефективного середовища для бізнесу та інвестицій в Україні.