Внаслідок стрімкого індустріального розвитку середня глобальна температура на планеті зростає. Найбільш різке підвищення температури спостерігається протягом останніх 35 років.
Про це розповідає UBB
Згідно з даними, опублікованими Euronews, наша планета офіційно подолала поріг у 1,5°C, що було визначено як основна ціль Паризької угоди 2015 року. Незважаючи на зобов’язання скоротити викиди парникових газів і утримати глобальне потепління на рівні не більш ніж 1,5°C вище доіндустріального рівня, обіцянки залишаються невиконаними.
Сьогодні атмосфера Землі затримує набагато більше тепла, ніж це передбачали кліматичні моделі. Дослідники вказують, що з 2005 року енергетичний дисбаланс збільшився удвічі — з 0,6 до 1,3 ват на квадратний метр.
Основною причиною цього прискорення є накопичення парникових газів та зміни в хмарному покриві. Зокрема, площа світлих відбивних хмар зменшилася, тоді як темних стало більше, що знижує здатність Землі відбивати сонячне тепло назад у космос.
Глобальна температура планети коливається з року в рік. Наприклад, стрибок температури у 2024 році був спричинений не лише зміною клімату, а й природним явищем Ель-Ніньйо. Проте нові дослідження свідчать, що навіть один місяць чи рік з глобальним потеплінням на 1,5 °C може свідчити про довгострокове порушення цього критичного порога.
Земля досягла потепління на 1,5 °C минулого року і, ймовірно, вступила у 20-річний період, коли середні температури також досягнуть цього рівня.
«Перевищення температурного ліміту зазвичай оцінюється за 20-річними середніми значеннями, але моделювання кліматичних моделей показує, що нещодавнє 12-місячне порушення вказує на те, що довготривале середнє підвищення температури становить близько 1,5 градуса», — каже співавтор дослідження Крістофер Вольф, науковець з Корвалліської асоціації досліджень наземних екосистем (TERA).
Екстремальні хвилі спеки — це лише одна з багатьох проблем, з якими стикається людство. З подальшим зростанням температури створюються умови для посилення та поширення штормових систем. Чим тепліше стає на Землі, тим частіше відбувається випаровування води, що підживлює тропічні системи, які формуються та посилюються в океанах через підвищення температури поверхні. Також значно збільшується ймовірність посух, що може призводити до масштабних лісових пожеж.
Зміна клімату може активувати реакції, які впливають на сам клімат, посилюючи або послаблюючи початкові зміни. Ці процеси відомі як цикли зворотного зв’язку щодо клімату.
Посилення зворотного зв’язку підвищує ризики прискореного потепління. Наприклад, танення льоду і снігу, відтавання вічної мерзлоти, виснаження лісів і втрата вуглецю з ґрунту можуть посилювати потепління, впливаючи на чутливість кліматичної системи до парникових газів.
«У тісно пов’язаній кліматичній системі Землі дестабілізація в одному регіоні може поширитися на океани та континенти, оскільки танення льоду прискорює потепління, зменшуючи альбедо та змінюючи Атлантичну меридіональну циркуляцію, що призводить до змін у тропічних дощових поясах», — пояснили вчені.