У першому кварталі 2025 року в анексованому Криму проведено 13 обшуків, з яких сім відбулися в будинках представників корінного кримськотатарського народу, повідомляє Кримськотатарський ресурсний центр. Цей показник є нижчим у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року, коли було зафіксовано 33 обшуки, з них 28 — у кримських татар. У першому кварталі 2023 року кількість обшуків становила 21, з яких 19 стосувалися кримськотатарського населення.
Про це розповідає UBB
Тенденція переслідувань та порушення прав під час обшуків
Правозахисники зазначають, що, незважаючи на деяке зменшення кількості випадків, тенденція політичних та релігійних переслідувань у Криму з початку окупації залишається незмінною.
“Таким чином, незважаючи на деяке зниження кількості випадків, тенденція переслідувань із політичних та релігійних мотивів залишається незмінною з початку окупації півострова”
, — стверджують у центрі.
Кримськотатарський ресурсний центр наголошує, що під час проведення обшуків російські силовики порушують права затриманих, зокрема, пошкоджують майно, проводять обшуки за відсутності господаря та підкидають заборонену літературу.
У березні цей центр повідомляв, що за час анексії росією Криму правозахисники зафіксували 399 ув’язнених, яких переслідують за політичними звинуваченнями, з них 241 — кримські татари.
З 2014 року, з початку окупації, в Криму систематично відбувається переслідування кримськотатарського населення, активістів, правозахисників і релігійних діячів. Ті, хто виступає проти російської влади, регулярно зазнають обшуків, арештів та звинувачень у екстремізмі або терористичній діяльності.
Одним із інструментів тиску є кримінальні справи щодо нібито зв’язків із забороненою в росії, але легальною в Україні організацією «Хізб ут-Тахрір». За цими звинуваченнями десятки кримських татар отримали тюремні строки.