Офіс уповноваженого Верховної Ради з прав людини на запит Радіо Свобода прокоментував резонансну ситуацію, що виникла через оприлюднення фотографії клієнтки банку Monobank.
Про це розповідає UBB
В установі зазначили, що відповідно до законодавства, яке захищає банківську таємницю, зокрема, Цивільного кодексу, Закону про банки та банківську діяльність, а також затверджених Національним банком Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, банки зобов’язані забезпечувати захист інформації. Закон про банки передбачає відповідальність за порушення порядку розкриття такої інформації.
«Необхідно зазначити, що фотографія клієнтки, отримана під час процедури аутоідентифікації в банку, та інформація про блокування рахунку особи становить банківську таємницю та є персональними даними клієнта. Публікація такої фотографії та інформації про блокування рахунку без згоди клієнтки є неправомірним», – йдеться в листі за підписом директора Департаменту інформаційної політики, комунікації та протокольних заходів секретаріату омбудсмана.
Зокрема, незаконне поширення конфіденційної інформації може призвести до кримінальної відповідальності за статтею Кримінального кодексу, що стосується порушення недоторканності приватного життя.
Окрім того, секретаріат омбудсмана прокоментував застосування терміна «колаборантка» до особи без вироку суду. Як зазначили в установі, колабораційна діяльність є кримінальним правопорушенням, а презумпція невинуватості передбачає, що особа вважається невинуватою, поки її провину не доведено в законному порядку:
«Поширення у публічному просторі формулювань на кшталт «колаборантка» за відсутності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, може викликати обґрунтовані застереження з огляду на принцип презумпції невинуватості, закріплений у статті 62 Конституції України».
Вину за статтею про кримінально карний вчинок мають встановлювати органи досудового розслідування та суд. Поширення таких тверджень третіми особами може викликати питання щодо дотримання принципу презумпції невинуватості, а також необхідності забезпечення балансу між свободою вираження поглядів та повагою до честі, гідності й ділової репутації особи.
Офіс омбудсмана також зазначив, що в такій ситуації людина може звернутися до поліції із заявою про порушення недоторканності приватного життя, а також подати цивільний позов за статтями про захист честі, гідності та ділової репутації, захист особистого життя та відшкодування моральної шкоди. Крім того, постраждалий може звернутися до Національного банку як банківського регулятора зі скаргою на порушення банківської таємниці, а також до уповноваженого Верховної Ради з прав людини з відповідним зверненням.
9 березня Олег Гороховський, співзасновник Monobank, на своїй сторінці у Threads опублікував фото клієнтки банку, зроблене під час відеоідентифікації, на якому видно прапор з кольорами, схожими на російський. Він прокоментував, що клієнтка звернулася на відеоверифікацію через блокування рахунку.
Клієнтка, Карина Кольб, у своїх соцмережах уточнила, що на фото зображено прапор Словенії, а сама вона є біженкою з України, і що вся її родина воює.
Гороховський вибачився перед усіма, хто розчарувався, і запевнив, що дані користувачів банку у безпеці, а в разі подібних ситуацій «інформація передаватиметься виключно правоохоронним органам».
13 березня адвокатське об’єднання Addati Group, яке представляє інтереси Карини Кольб, анонсувало, що до Monobank та його співзасновника Олега Гороховського будуть направлені досудові вимоги.
Національний банк, у відповідь на запит, заявив, що звернувся в Monobank за поясненнями стосовно обставин поширення інформації, яка може становити банківську таємницю. НБУ аналізує обставини поширення особистих даних клієнтки Monobank.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець також розпочав перевірку можливого порушення законодавства.