Перепоховання Степана Бандери: думка Німеччини про можливість перенесення могили

У Німеччині пояснили, чи можливе перенесення могили Бандери в Україну

В Україні активно обговорюється ідея створення Національного пантеону, що передбачає перепоховання видатних діячів, які поховані за кордоном. Проте реалізація таких ініціатив залежить від законодавства інших країн. Зокрема, можливість перевезення могили Степана Бандери, одного з лідерів українського націоналістичного руху ХХ століття, можлива лише за згодою його родини та за наявності вагомої причини, повідомили у міській службі кладовищ Мюнхена, де він похований.

Про це розповідає UBB

Відзначається, що рішення про перепоховання в Німеччині приймають лише в особливих випадках. Заявку можуть подати лише власник права на могилу та родичі за взаємною згодою.

В Німеччині також існує принцип «спокою померлого», що має конституційний захист і є пріоритетним. Для перенесення останків потрібна вагома причина, яку судова практика трактує досить обмежено: наприклад, якщо родичі не можуть доглядати за могилою через виняткові життєві обставини. Простий переїзд або велика відстань, навіть у 500 кілометрів, не вважаються достатньою підставою.

Також враховується воля померлого – мають бути підстави, що перепоховання відповідало б його бажанню.

«Щодо можливості перепоховання Степана Бандери застосовуються такі ж загальні правила. Якщо власник права на могилу подасть заяву, її можуть схвалити за наявності вагомої причини. Також потрібна згода родичів. Якщо з таким проханням звертається Україна, згода сім’ї все одно є обов’язковою», – повідомили у міській службі кладовищ Мюнхена.

Степан Бандера, який народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів на Прикарпатті, став членом Організації українських націоналістів під час навчання у Львівській політехніці, а згодом – одним з її лідерів.

Він організував замах на радянського дипломата в Львові на знак протесту проти політики голодомору, а також керував підготовкою вбивства міністра внутрішніх справ Польщі Пєрацького. За ці дії Варшавський суд засудив Бандеру до страти, яка згодом була замінена довічним ув’язненням.

Бандера був одним з ініціаторів проголошення Акту відновлення української держави 30 червня 1941 року. Це рішення не було узгоджене з окупаційною владою, після чого гестапо заарештувало його та перевезло до Берліна, а згодом він потрапив до концтабору Заксенгаузен, де провів понад три роки.

15 жовтня 1959 року Степан Бандера був убитий у Мюнхені агентом КҐБ Богданом Сташинським.