Нові соціальні виплати для українців у Польщі
Кабінет міністрів Польщі ухвалив новий законопроєкт, що регулює соціальні виплати для іноземців, зокрема українців. У документі, який став відповіддю на вето президента Кароля Навроцького щодо закону про тимчасовий захист українців, окреслюються програми “800+”, “Добрий старт” та “Активні батьки”. Право на отримання соціальних виплат тепер буде залежати від трудової діяльності та сплати внесків у польську систему ZUS, за винятком батьків дітей з інвалідністю.
Про це розповідає UBB
Прем’єр Дональд Туск зазначив, що програма 800+ та інші пільги надаватимуться іноземцям, які працюють або перебувають у ситуаціях, що об’єктивно унеможливлюють працевлаштування, наприклад, у разі догляду за дитиною. В інших випадках доступ до виплат буде можливий лише за умови роботи та сплати податків. Туск підкреслив, що ці зміни стосуються всіх іноземців, але найбільше вони вплинуть на українців.
Кризова ситуація з українськими біженцями в Нідерландах
Тим часом муніципалітети Нідерландів б’ють на сполох через нестачу місць для проживання українських біженців. В країні доступні близько 97 000 місць, і майже всі вони зайняті, тоді як щотижня прибуває близько 300 нових українців. Головною причиною кризи є дефіцит приміщень. Хоча муніципалітети юридично не мають права відмовляти українцям у наданні прихистку, у випадках безвиході це іноді трапляється, що призводить до судових позовів.
Муніципалітети звернулись до уряду країни з вимогою розробити довгостроковий план дій та надати додаткове фінансування. Міністерство з питань притулку та міграції розглядає можливість вимагати внесків від самих українців, якщо вони мають дохід, для покриття оренди або забезпечення себе житлом.
Також прем’єр-міністр Баварії запропонував відправляти українців назад додому, щоб вони могли забезпечити безпеку своєї країни, зокрема тих, хто не має офіційного права на проживання чи не працевлаштований.
Натомість у Чехії зафіксовано рекордне скорочення різниці в зайнятості чоловіків та жінок, що стало можливим завдяки зростанню кількості українських біженок на ринку праці. Також підтримка неповної зайнятості, якою частіше користуються жінки, сприяє цьому процесу.