Портрет українського фрилансера: статистика та тенденції 2025 року

Який вигляд має портрет українського фрилансера

Сьогодні 21% українців виявляють бажання працювати у форматі фрилансу, проте лише близько 5% респондентів фактично займаються цим видом діяльності.

Про це розповідає UBB

Ця різниця свідчить про те, що потенційна кількість людей, готових перейти на гнучкий формат зайнятості, вчетверо перевищує реальну частку тих, хто вже зробив цей крок. Дослідницький центр Freelancehunt провів опитування серед фрилансерів, щоб зрозуміти, як виглядає портрет тих, хто вже працює у цьому сегменті.

Сфери зайнятості та зарплати фрилансерів

Сфера торгівлі та продажів залишається найбільш популярною — 37% опитаних обирають саме її. На другому місці — фриланс, яким хотіли б займатися 21% українців.

Найпоширеніший бажаний рівень зарплати становить 20−30 тисяч гривень на місяць. При цьому близько 30% респондентів мріють заробляти 30−50 тисяч, а майже п’ята частина прагне отримувати від 50 тисяч і більше. Лише 4% готові працювати за оплату до 10 тисяч гривень.

Досвід та труднощі фрилансерів

Серед респондентів, які працюють на фрилансі, більшість має вищу освіту: 50,2% уже здобули вищий ступінь, 9,6% мають декілька вищих, а 1,4% — науковий ступінь. Приблизно 70% фрилансерів або вже мають вищу освіту, або зараз її здобувають.

Щодо досвіду роботи, понад 47% опитаних працюють у своїй основній спеціалізації 5 і більше років. Лише 8% не мають досвіду у спеціалізації, в якій працюють на фрилансі, що вказує на те, що більшість фрилансерів — це професіонали з напрацьованими навичками.

Згідно з даними, 46,8% фрилансерів працюють до 20 годин на тиждень, 19% — 20−30 годин, а 13,5% — 30−40 годин. Для значної частини це неповний робочий тиждень, а фриланс є єдиним джерелом доходу для 47,9% опитаних.

Серед основних труднощів, з якими стикаються фрилансери, виділяються: пошук клієнтів (88%), фінансова нестабільність (72,2%), продаж власних послуг (61%), управління часом (48%) та комунікація з клієнтами (42,2%). Це свідчить про те, що бар’єри для переходу у фриланс пов’язані не лише з технічними аспектами, а переважно з ринковими умовами, конкуренцією та самоорганізацією.