Північна Корея направляє своїх громадян на примусові роботи до росії, як зазначено в звіті правозахисної організації Global Rights Compliance (GRC), опублікованому 25 березня. Згідно з інформацією, отриманою від 21 громадянина КНДР, які працюють на будівельних майданчиках у трьох російських містах, правозахисники виявили наявність усіх 11 ознак примусової праці, визначених Міжнародною організацією праці. Співрозмовники розповіли про систематичний контроль, насильство та примус.
Про це розповідає UBB
Організація GRC підкреслює, що росія порушує санкції ООН, забороняючи найм громадян Північної Кореї. Водночас у пресрелізі зазначається, що росії «необхідна робоча сила для підтримки економіки, яка стикається з труднощами через війну в Україні».
Згідно з даними GRC, робітники змушені працювати до 364 днів на рік, в середньому по 14 годин на день (іноді до 16 годин), отримуючи приблизно 10 доларів на місяць. Деякі працівники опиняються в боргу через рік роботи через державну систему квот КНДР.
«Програма є інструментом трьох інтересів уряду КНДР, які перетинаються: отримання твердої валюти, забезпечення дипломатичного впливу та підтримка військової переваги. Працівники стають інструментами державної політики, а не бенефіціарами економічних можливостей».
Попри ймовірну свободу дій, працівники змушені підкуповувати посадовців КНДР для можливості працювати за кордоном, що не скасовує факт примусової праці. GRC вказує на великий інформаційний розрив між даними, які отримують північнокорейці, та реальністю, з якою вони стикаються. Зокрема, за свідченнями, компанія-працедавець конфісковує паспорти працівників, видаючи їх лише в разі поліцейського рейду для перевірки.
«Ми повинні визнати вбудовану свободу дій працівників, водночас визнаючи, що це є державною примусовою працею, забороненою міжнародним правом».
Згідно з авторитетами звіту, система державних квот КНДР робить програму закордонної праці суттєво експлуататорською. Державна квота систематично зменшує зарплатню працівників, а підробітки, без яких вони не можуть вижити, є незаконними. За даними організації, розмір державної квоти постійно зростає – свідчення працівників вказують на збільшення з 600 до 700 доларів на місяць, а деякі повідомляють про сплату 850 доларів щомісяця. Невиплата по квоті переноситься на наступний рік, що затягує робітників у боргову кабалу.
«Найбільше працівники бажають не жорсткої юридичної відповідальності, а обґрунтованого, негайного полегшення суворих умов: належного захисного обладнання на робочих місцях, скорочення робочого часу, менш експлуататорської системи квот, можливостей підтримувати зв’язок з родинами вдома та кращих можливостей для тих, хто хоче втекти», – зазначають правозахисники.
За даними ООН на 2024 рік, понад 100 тисяч північнокорейців працюють за кордоном за державною програмою примусової праці КНДР.