У селі Угли Рівненщини розпочали пошукові роботи жертв Волинської трагедії

У селі Угли на Рівненщині розпочали пошуково-ексгумаційні роботи жертв Волинської трагедії

У селі Угли Сарненського району Рівненської області 23 березня стартували пошуково-ексгумаційні роботи, які проводяться спільною українсько-польською експедицією з 20 фахівців. Ця ініціатива присвячена пошуку жертв Другої світової війни.

Про це розповідає UBB

Після початку робіт екскаватора були виявлені людські рештки на території колишнього цвинтаря, проте наразі невідомо, чиї саме це рештки.

В експедиції беруть участь експерти зі Львівського меморіально-пошукового центру «Доля» з української сторони та фахівці з Поморського університету з польської сторони.

Пошукові роботи ініціювала польська громадська діячка Кароліна Романовська, член родини якої поховано в братській могилі. За її словами, 12 травня 1943 року в селі були вбиті 18 осіб. Її прадід, що був війтом села під час німецької окупації, поховав близько 70 осіб, серед яких поляки та українці, на старому цвинтарі.

«Цей пошук важливий для мене і всієї родини, тому що я чула про це з самого дитинства, для мене важливо знайти їх і поховати гідно», – каже Кароліна Романовська.

Керівник меморіально-пошукового центру «Доля» Святослав Шеремета зазначив, що перший етап пошукових робіт триватиме до 27 березня.

Інститут Національної пам’яті Польщі оцінює кількість жертв у Углах від 60 до 104 осіб, стверджуючи, що напад на них скоїли бійці Української повстанської армії (УПА).

Угли, як і інші села Волинського повіту, почали заселяти осадниками з Польщі з 1921 року. Ці колоністи, за свідченнями істориків, переважно були резервістами польської армії або учасниками українсько-польської війни. Польська держава забезпечувала їм пільги для ведення господарства, надаючи землю в оренду або продаючи.

Польські джерела вказують на причетність до загибелі поляків у селі Угли сотні Никона Семенюка («Яреми»). Точної кількості поляків на момент нападу 12 травня 1943 року не відомо, так само, як і кількості тих, хто встиг виїхати або врятувався.

Дослідники зазначають, що масові вбивства на цих територіях почались у Сарненському та Костопільському повітах. СРСР вів антипольську пропаганду серед українців, що призводило до посилення ворожнечі між польським та українським народами.

Організація українських націоналістів, що створила УПА, прагнула відновлення української державності, в той час як польський уряд у Лондоні прагнув бачити Волинь частиною Польщі. СРСР, реалізуючи свої плани окупації, використовував давню ворожнечу між поляками та українцями, закидаючи до цих районів диверсійні групи для здійснення терористичних актів.