Рахункова палата України провела оцінку стану гуманітарного розмінування сільськогосподарських земель, виявивши, що система розмінування є фрагментарною, малоефективною і не відповідає масштабам мінної загрози. За поточними темпами розмінування, Україні знадобиться близько 83 років для очищення територій.
Про це розповідає UBB
Забруднені території та темпи розмінування
Приблизно чверть території України, що становить понад 13,9 мільйона гектарів, постраждала від бойових дій. Серед них 9,85 мільйона гектарів сільськогосподарських земель у 10 регіонах залишаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, що становить майже чверть усіх сільгоспугідь країни. Відновлення безпечного використання цих земель, яке передбачає їх обстеження та розмінування, здійснюється надзвичайно повільно. З 2022 року до липня 2025 року було розміновано лише 7,75 тисячі гектарів, що складає 0,08% від загальної площі забруднених територій. Ще 403 тисячі гектарів були повернуті аграріям у спрощеному порядку.
При нинішніх темпах очищення, Україні знадобиться близько 83 років, щоб повністю повернути ці землі до використання.
Економічні та соціальні наслідки
Мінне забруднення негативно впливає на економіку та безпеку. Згідно з оцінками Інституту глобальних змін Тоні Блера та Міністерства економіки, щорічно Україна втрачає близько 11 мільярдів доларів ВВП. Внаслідок недоступності полів, експорт аграрної продукції скоротився на 4,3 мільярда доларів щороку, а бюджет країни недоотримує понад 1,1 мільярда доларів податків. Держекоінспекція оцінила збитки від забруднення земельних ресурсів у понад 1,1 трильйона гривень.
Крім економічних наслідків, забруднення земель вибухонебезпечними предметами ставить під загрозу життя і добробут мільйонів українців, адже на потенційно забруднених територіях проживають приблизно 6,4 мільйона осіб.
Недоліки планування
У 2023–2024 роках розмінування проводилося за двома різними рамками планування: спеціальні плани для сільгоспземель, що складали ДСНС та Мінагрополітики, а також плани очищення деокупованих територій. Однак порядок розробки та контролю планів не був нормативно визначений, що призводило до включення у плани непріоритетних або вже обстежених ділянок.
Брак кадрів і техніки
Більше 91% робіт із розмінування у 2022–2024 роках виконували ДСНС та Міноборони. Затримки у виконанні робіт зумовлені бойовими діями, обмеженим доступом до територій, а також нестачею персоналу та техніки. У 2023 році було обстежено 60% запланованих площ, з яких очищено лише дві третини. У 2024 році показники покращилися, адже 89% обстежених площ було очищено.
Затримки пов’язані з низьким рівнем кадрового та технічного забезпечення підрозділів розмінування. Станом на 1 січня 2025 року зареєстровано 73 оператори протимінної діяльності, але реально працювали лише 24, які виконали 9% усіх робіт. Повний спектр дозволів мали лише чотири оператори, а загальна кількість саперів становила 1,7 тисячі, що є недостатнім для системного розмінування.
Проблеми з компенсацією
У 2024 році запрацювала бюджетна програма компенсації аграріям витрат на гуманітарне розмінування, з планом виділення 3 мільярдів гривень, проте фактично було виділено лише 434,5 мільйона гривень. Аудит виявив, що механізм компенсацій є складним і забюрократизованим, адже до квітня 2024 року жоден аграрій не отримав відшкодування.