На місці колишнього села Пужники на Тернопільщині польська сторона 24 квітня почала підготовчі роботи для проведення ексгумації останків польських жертв, які загинули у ніч з 12 на 13 лютого 1945 року. Ці роботи мають на меті відшукати та ідентифікувати тіла, які з часом були поховані у важкодоступному місці серед лісу.
Про це розповідає UBB
Мета та особливості пошуково-експедиційних робіт
Для здійснення ексгумації з Польщі було доставлено необхідне обладнання, зокрема спеціальну лабораторію для проведення ДНК-експертиз віднайдених людських останків. За інформацією Радіо Свобода, тут будуть експертно досліджувати й ідентифікувати тіла загиблих. Саме село Пужники не існує з 1949 року, а місце поховань розташоване у важкодоступному лісі, тому перед початком робіт потрібно провести розчистку території.
У пошукових роботах беруть участь польсько-українська група дослідників, до якої входять судові медики, археологи, генетики та антропологи. Представники з польської сторони — це фахівці фонду «Свобода і демократія», науковці Поморського медичного університету та Інституту національної пам’яті. Україну у процесі беруть участь фахівці української фундації «Волинські старожитності».
Причини та історичний контекст трагічних подій
За даними польської сторони, під час трагічних подій у лютому 1945 року в Пужниках загинуло близько 80 польських громадян. У роки Другої світової війни у цьому населеному пункті відбувалося протистояння між Українською повстанською армією та Армією крайовою, що призвело до масових жертв та трагедії.
“На місці неіснуючого нині села Пужники польська сторона 24 квітня розпочала підготовчі роботи, щоб 25 квітня розпочати ексгумацію останків польських жертв, які загинули у ніч з 12 на 13 лютого 1945 року.”
Згідно з інформацією, яку раніше повідомляли, роботи з пошуку і відшукання тіл почалися ще на початку року, після того, як українська та польська сторони обмінялися списками місць поховань та намірами щодо їх дослідження. Також Україна дозволила польській стороні проводити пошукові роботи у селі Угли на Рівненщині та у Львові.
Важливо зазначити, що у листопаді минулого року міністри закордонних справ України та Польщі підтвердили свою підтримку у проведенні таких досліджень і здійснення пошуково-екскгумаційних робіт згідно з українським законодавством, з урахуванням взаємних історичних конфліктів. Це стосується жертв Волинської трагедії 1942–1944 років, коли під час нацистської окупації відбувалися масові вбивства польського населення. В українській та польській історіографії різняться оцінки кількості жертв: за українською — до 25 тисяч українців і 35–40 тисяч поляків, за польською — до 100 тисяч поляків і п’яти тисяч українців.