На Тернопільщині, у колишньому селі Пужники, яке наразі не існує, тривають пошуково-екгумаційні роботи, у ході яких знайдено фрагменти щонайменше 42 людей: жінок, чоловіків і дітей. Про це повідомляє польська сторона. У спільній заяві Міністерства культури Польщі, фонду «Свобода і демократія», Поморського медичного університету та Інституту національної пам’яті йдеться, що 6 травня завершено етап пошуку останків на старому цвинтарі.
Про це розповідає UBB
Після проведення лабораторних аналізів буде озвучено точну кількість жертв, їхній вік і стать. Дослідники зараз очищують знайдені останки, проводять антропологічні і медичні дослідження, а також 3D-сканування. Водночас беруть зразки для генетичного тестування, щоб встановити особу загиблих. За бажанням рідних віднайдені останки мають намір гідно перепоховати на цвинтарі у Пужниках.
Знахідки та процес дослідження
У процесі пошукових робіт були знайдені фрагменти ґудзиків, медальйони та вервечки. За інформацією Радіо Свобода, серед знайдених речей — німецькі ґудзики Вермахту, польської Армії Крайової, а також інші предмети.
Польська-українська група розпочала ексгумаційні роботи у Пужниках 24 квітня на старому цвинтарі, де були поховані загиблі під час нападу куреня УПА в ніч з 12 на 13 лютого 1945 року. Це були польські громадяни, зокрема жінки і діти, яких у цей час було близько 80 осіб.
Під час процесу роботи спостерігали представники Українського інституту національної пам’яті та міжвідомчої комісії. Польська сторона також привезла мобільну лабораторію для проведення ДНК-експертизи останків.
Весь процес фінансується з бюджету Міністерства культури і національної спадщини Польщі. За словами польських дослідників, у ніч з 12 на 13 лютого 1945 року відбувся збройний напад, у результаті якого загинули близько 80 осіб, у тому числі діти та жінки.
«Польща називає ці жертви Волинської різанини», — повідомляють польські ЗМІ, — «але в Україні їх розглядають як жертви польсько-українського конфлікту у роки Другої світової війни».
Історики відзначають, що події на Волині почалися ще у 1942-1943 роках із перших нападів і вбивств польського населення і завершилися восени 1944 року. Нові пошукові роботи стали початком офіційного визнання трагедії та пошуку справедливості.
Про початок ексгумацій у Пужниках стало відомо ще на початку року, коли фонд «Свобода і Демократія» повідомив про знахідку місця поховання. Ця ініціатива вважається важливим кроком у покращенні польсько-українських відносин, зокрема через спільну історичну пам’ять та пошук істини.
Голова польської закордонної комісії Павел Коваль охарактеризував ці роботи як «прорив» у двосторонніх відносинах. Також Україна дозволила проведення ексгумацій у польських містах, зокрема у селі Угли на Рівненщині та у Львові, що сприяє взаєморозумінню і діалогу.