Атаки росії на українські міста призводять до миттєвого забруднення повітря, проте руйнування промислових об’єктів та інфраструктури зменшує загальні викиди. Українські науковці вперше в світі провели комплексне дослідження впливу війни на якість повітря, оцінюючи як короткострокові, так і довгострокові наслідки.
Про це розповідає UBB
Згідно з даними Національної академії наук України, дослідники з Українського гідрометеорологічного інституту та ДСНС проаналізували дані наземного моніторингу та супутникові спостереження системи Sentinel-5 Precursor. Звіт фіксує зміни в забрудненні атмосфери за період 2022–2024 років.
Після проведення аналізу стану повітря після тисяч ворожих атак ракетами та безпілотниками результати виявилися вражаючими: концентрація шкідливих домішок зростає в середньому на 100–400% відразу після атак, а в деяких випадках зафіксовані перевищення на понад 1000%.
Дослідники зазначають, що обмежені дані ускладнюють повну картину, оскільки системи моніторингу не охоплюють всі локації. Інструментальне підтвердження впливу атак на якість повітря вдалося отримати у 255 випадках, коли шкідливі домішки потрапляли до пунктів моніторингу.
Довгострокові наслідки забруднення
Забруднення повітря викликане не лише атаками, але й їхніми наслідками. Науковці НАН України визначили, що до довгострокових змін якості повітря призводять такі фактори:
- руйнування індустріальних підприємств;
- перебої в енергопостачанні;
- масове використання генераторів на дизельному паливі;
- міграція населення;
- зміни в русі транспорту.
Аналіз показав, що концентрації твердих часток, монооксиду вуглецю (CO) та діоксиду азоту (NO₂) знижуються в промислових центрах і великих містах, тоді як поблизу лінії бойових дій ці показники зростають. Перехід до більш шкідливих видів пального під час війни також призвів до підвищення рівня діоксиду сірки (SO₂) у повітрі.
Незважаючи на аномальне загальне покращення якості повітря, зафіксоване супутниковими системами, існують небезпечні локальні піки забруднення, які становлять загрозу для здоров’я населення. Наприклад, в Маріуполі забруднення зменшилось завдяки зупиненню діяльності підприємства “Азовсталь”.
Науковці підкреслюють: “Розуміння цієї подвійної ролі воєнних факторів є важливим для документування екологічних наслідків російської агресії, обґрунтування міжнародних претензій щодо відшкодування збитків і формування стратегій післявоєнної відбудови системи управління якістю повітря в Україні”.