В умовах війни українці дедалі частіше обирають автономні будинки у передмісті та квартири на нижчих поверхах, уникаючи багатоповерхівок і залежності від комунікацій. Найпопулярніше житло сьогодні має ціну від 30 до 70 тисяч доларів, тоді як до війни активно купували квартири за 150–200 тисяч.
Про це розповідає UBB
Президентка Спілки фахівців з нерухомого майна України Лариса Ставинога зазначила, що війна суттєво змінила запити покупців. Тепер вони шукають не стільки статусність, скільки безпеку, мобільність та автономію.
Зростання попиту на приватні будинки
З початком війни попит на приватні будинки зріс у рази, особливо в передмістях Києва, Львова, Дніпра, Харкова та інших великих міст. Люди прагнуть уникнути залежності від міських комунікацій, таких як електропостачання, опалення, газ чи вода.
“Звісно, що перевагу віддають маленьким приватним будиночкам у передмісті. Люди налаштовані на повну автономію. Встановлюють сонячні панелі, генератори, утеплюють помешкання. Це відповідь на постійні обстріли та перебої з електрикою, а тепер ще й тривога щодо газопостачання” – пояснила Ставинога.
Багато таких компактних приватних будинків будують “під ключ”, із вже змонтованими системами альтернативного живлення. Як правило, це одно- або двокімнатні будівлі площею до 80 м² з мінімалістичним, але функціональним плануванням.
Зміни в попиті на квартири
Водночас спостерігається суттєвий спад інтересу до квартир у багатоповерхівках, особливо на 10+ поверхах. Це пов’язано з ризиком відключення електроенергії, коли ліфти не працюють, що ускладнює підняття на верхні поверхи з продуктами чи дітьми.
“Ми бачимо чітку тенденцію, що чим вищий поверх — тим важче продати квартиру. Ціни на таке житло знижуються. Якщо раніше перевагою вважався гарний краєвид з 16-го поверху, то тепер це мінус. Люди шукають щось нижче, бажано до п’ятого поверху” – каже президентка Спілки.
Зростає попит на квартири з альтернативними джерелами енергії, такими як генератори, запаси води, газові плити або навіть пічне опалення. Такі опції стали важливими для покупців, адже “якщо в будинку є газ – таку квартиру продати легше. Якщо є генератор – ще краще.”
Ще однією важливою зміною стало зниження бюджетів покупців. Якщо до війни інвестори купували житло в новобудовах за $150–200 тис., то нині основні угоди укладаються в сегменті $30–70 тис.
“Ринок був зовсім інший. Люди інвестували, планували. Сьогодні переважають ті, хто втратив житло внаслідок бойових дій або виїхав із небезпечного регіону. Вони шукають невеликі квартири і часто користуються державними програмами” – пояснює експертка.
Бажання зберегти мобільність також вплинуло на ситуацію: все більше людей виставляють “зайві” квартири на продаж, конвертуючи майно в гроші. Це пов’язано з непередбачуваністю ситуації, адже ніхто не знає, де завтра буде безпечніше. “Вигідніше мати гроші, ніж нерухомість, яка може стати недоступною. Люди хочуть мати свободу руху” – підсумувала Ставинога.
З огляду на брак часу, коштів і нестабільну ситуацію, українці дедалі рідше погоджуються купувати житло під ремонт. Більшість шукають квартири, куди можна одразу заїхати й жити. “Ніхто не хоче мороки з ремонтами. У людей просто нема на це ані сил, ані грошей. Купують те, що вже готове” – констатує експертка.