Понад половину вакансій в Україні роботодавці призначають для кваліфікованих робітників, робітників з обслуговування обладнання та представників найпростіших професій. Більшість із цих посад не потребують вищої освіти, проте на ринку праці спостерігається значний дисбаланс між пропозицією та попитом, оскільки чимало безробітних мають вищу освіту й шукають роботу за відповідною спеціальністю.
Про це розповідає UBB
«Більше половини всіх вакансій, які планують підприємства відкривати, — це кваліфіковані робітники, робітники з обслуговування машиноустаткування, найпростіші професії. Тобто це люди без вищої освіти. …Профіль безробітних в Україні, які зареєстровані в Державній службі зайнятості, більшість цих людей — люди з вищою освітою, які хочуть роботу, яка відповідає їхній кваліфікації, їхній освіті. А більшість вакансій, які повідомляються в ту саму службу зайнятості, це якраз вакансії кваліфікованих робітників», — сказав Завгородній.
Провідні вакансії та потреби роботодавців
Згідно зі спільним дослідженням Міністерства освіти і науки та міжнародних партнерів, на яке посилається заступник міністра Дмитро Завгородній, 26% вакансій призначені для кваліфікованих робітників з інструментом, 25% – для працівників з обслуговування устаткування. Ще 12% – це найпростіші професії, 7% відкрито у сфері торгівлі та послуг, 6% – для керівників, а 4% – для технічних службовців.
Роботодавці часто наголошують на невідповідності знань кандидатів сучасним вимогам ринку, а також на дефіциті фахівців певних спеціальностей. Це ще більше загострює проблему нестачі кадрів у низці сфер.
Державні кроки для вирівнювання ринку праці
Для вирішення проблеми дисбалансу держава розвиває напрям освіти дорослих. Заступник міністра підкреслив, що Міністерство освіти і науки разом із Міністерством економіки впроваджують програми, які дозволяють безробітним, ветеранам, внутрішньо переміщеним особам, жінкам та всім охочим змінити професію або спеціальність у короткі строки та швидко працевлаштуватися. За останні роки кількість таких програм вже сягнула сотень, а навчання пройшли десятки тисяч людей, зокрема у закладах професійно-технічної освіти.
Ще один важливий напрямок – розвиток інфраструктури закладів профтехосвіти. Щороку оновлюється щонайменше 100 майстерень, лабораторій та інших навчальних просторів. За минулий рік модернізували 88 майстерень, цьогоріч планують оновити 89, а в партнерстві з міжнародними організаціями ця цифра зростає ще на понад 50 майстерень щороку.
Протягом 2025 року триває оновлення освітніх стандартів у сфері фахової передвищої освіти. З урахуванням вимог сучасного ринку розробляються як короткострокові програми для дорослих, так і довгострокові освітні програми для молоді.
Крім того, Верховна Рада вже ухвалила у першому читанні законопроєкт про професійну освіту, який передбачає фінансову автономію для профтехзакладів, створення наглядових рад із представників роботодавців та впровадження грантів на освіту за дуальною формою навчання. Це дозволить роботодавцям більш активно впливати на зміст та якість професійної освіти в Україні.