Усі 150 мільярдів євро кредитів SAFE, які були запропоновані країнам Євросоюзу та партнерам для оборонних проєктів, вже повністю розподілені між 19 державами. З них 13 країн мають намір використати ці кошти для підтримки України, про що заявив 9 вересня єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс.
Про це розповідає UBB
«Більшість держав-членів (13 із тих, хто подав заявки) зазначили, що планують використати кредити SAFE для підтримки України. Хоча обсяги наразі не уточнено, ми очікуємо, що SAFE стане ключовим інструментом у цьому питанні», – підкреслив Кубілюс.
Програма кредитування, відома як «Дії безпеки для Європи» (SAFE), є спільною схемою запозичень, що підтримується бюджетом ЄС, спрямованою на посилення оборонних можливостей Євросоюзу та закупівлю оборонної продукції у відповідь на загрози військової агресії з боку росії.
На пресконференції Кубілюс зазначив: «Було багато скептицизму щодо можливо низьких відсотків. Тепер ми бачимо протилежне. Інтерес з боку держав-членів мав приголомшливий успіх. Зацікавлені не лише країни східного кордону».
Він також повідомив, що запити перевищили заплановану суму в 150 мільярдів євро, що змусило скоригувати їх обсяги. Найбільшу частину загального фінансування – 43,7 мільярда євро – отримає Польща, на другому місці Румунія з 16,7 мільярда євро.
Угорщина та Франція подали заявки на по 16,2 мільярда євро кожна, Італія – на 14,9 мільярда, Бельгія – на 8,3 мільярда, Литва – на 6,4 мільярда, Португалія – на 5,8 мільярда, Латвія – на 5,7 мільярда, серед інших.
У програмі також беруть участь Болгарія, Хорватія, Кіпр, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Греція, Словаччина та Іспанія. Вісім країн ЄС не подали заявки на отримання позик, оскільки могли самостійно запозичувати кошти на кращих умовах.
Ці 19 країн повинні до кінця листопада підготувати інвестиційні плани щодо витрат коштів. Єврокомісія оцінить ці плани і здійснить перші виплати у першому кварталі 2026 року, зазначив Кубілюс.
За його словами, кошти будуть спрямовані на три основні групи потреб. Перша – це великі європейські проєкти спільного інтересу, такі як система протиповітряної оборони або «Східний оборонний щит». «Дві складові – класичні інженерні протимобільні заходи та сучасна «стіна дронів». Українці також пропонують цінні напрацювання щодо обох елементів», – додав Кубілюс.
Друга група потреб включає стратегічні «енейблери» – засоби, що не завдають прямих ударів, але є необхідними для досягнення цілей, такі як захищений супутниковий зв’язок і космічні розвіддані, а також логістика – важкі транспортні літаки, дозаправлення в повітрі тощо. «Тут нині є значна залежність від США, тож потрібно розвивати власні спроможності», – підкреслив єврокомісар.
Третя група потреб стосується масового виробництва танків, артилерії та іншої техніки.
Система пропонує 10-річний пільговий період для погашення позики з низькими процентними ставками і дозволяє укладати угоди з країнами, які не є членами ЄС, такими як Норвегія, Велика Британія чи Туреччина, що мають оборонне обладнання, яке цікавить ЄС.