Запаси води в Європі поступово виснажуються, особливо в південній та центральній частинах, від Іспанії та Італії до Польщі та України. Це стало відомо завдяки новому аналізу супутникових даних, зібраних протягом останніх двох десятиліть.
Про це розповідає UBB
Дослідження провели вчені з Університетського коледжу Лондона (UCL) спільно з Watershed Investigations та газетою The Guardian. Вони проаналізували супутникові дані за період 2002–2024 років, які відстежують зміни гравітаційного поля Землі, використовуючи інформацію Центру геонаук ім. Гельмгольца (GFZ), NASA та Техаського університету в Остіні.
У статті The Guardian зазначається, що вода має масу, тож зміни в запасах ґрунтових вод, річках, озерах, вологості ґрунту та льодовиках відображаються в сигналах, що дозволяють супутникам ефективно «зважити», скільки води залишилося.
Результати дослідження свідчать про значний дисбаланс: північ і північний захід Європи, зокрема Скандинавія, а також частини Великої Британії та Португалії, стають більш вологими. Водночас великі території півдня та південного сходу, включаючи частини Великої Британії, Іспанії, Італії, Франції, Швейцарії, Німеччини, Румунії та України, зазнають висихання.
На думку вчених, кліматичні зміни відображаються у даних: загальні показники запасів води корелюються з кліматичними наборами даних. Ґрунтові води вважаються більш стійкими до кліматичних змін, ніж поверхневі, проте сильні літні зливи часто призводять до втрати води через стік та раптові повені. Зимовий сезон, що поповнює ґрунтові води, може скорочуватися, що впливає на загальну ситуацію.
Дослідники відділили запаси підземних вод від загальних даних про наземні води та виявили, що тенденції підтверджують загальну картину. Це свідчить про те, що значна частина прихованих запасів прісної води в Європі виснажується так само, як і надземні.
“Прикро спостерігати за цією тенденцією, адже нещодавно ми спостерігали дуже великі посухи, і ми постійно чуємо, що цієї зими у нас може бути менше опадів, ніж зазвичай, а ми вже переживаємо посуху”, – прокоментувала результати професорка гідрології в Університеті Редінга Ганна Клок.