Мовне законодавство може зміцнити законопроєкт, який надасть вчителям можливість вимагати від учнів спілкуватися українською мовою в освітньому середовищі. Про це повідомила уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська під час інтерв’ю з Радіо Свобода, коментуючи питання посилення контролю за дотриманням мовного законодавства в школах.
Про це розповідає UBB
За її словами, цей законопроєкт про мовне освітнє середовище, ініційований народними депутатами Наталією Піпою та Олександром Корнієнком, вже розглядається в парламенті, і може стати додатковим інструментом для зміцнення правової бази.
«Чому? Тому що якщо ми говоримо про урок – так, тут превалює державна мова, але перерва – це вже начебто не процес, а середовище. І мені здається, що якраз на часі або навіть уже і трохи цей процес задавнений, аби все-таки проголосувати і дати учителям додатковий інструмент, де б вони могли на повний голос вимагати від дітей комунікувати в межах освітнього простору державною мовою», – сказала Олена Івановська.
Вона також повідомила про скарги, які надходять до її секретаріату від учителів, що стикаються з конфліктами з батьками учнів, які отримують зауваження за спілкування російською мовою.
«Коли вони роблять зауваження учневі, що він спілкується на перерві мовою країни-агресора, тут виникає певний конфлікт із батьками. Батьки приходять і починають звинувачувати учителя в тому, що він порушує мовні права їхніх дітей. Тому що комунікація на перерві – це приватна сфера. Розумієте? Мені здається, це (законопроєкт – ред.) не вирішить остаточно цієї проблеми, але дасть додаткові можливості і керівникам шкіл, і учителям», – переконана мовна омбудсменка.
Олена Івановська зазначила, що наразі мовний закон проходить «своєрідну модернізацію». У парламенті працює робоча група при комітеті Верховної Ради з гуманітарної та інформаційної політики, яка готує правки до законодавства.
«Це не говорить про те, що чинний закон є непродуктивний, але за цих п’ять років побачили, що існують певні недохопи, які необхідно, скажімо, заповнити, виправити. І на цьому рівні робота триває. Я б хотіла більшої динаміки, але тут різні обставини, які, можливо, трохи уповільнюють», – зазначила уповноважена із захисту державної мови.
Політична воля до змін є, каже Івановська. На її думку, на підготовку законодавчих змін можуть піти місяці.
Серед нововведень, які готуються, зокрема, йдеться про уточнення щодо мови послуги.
«Там зауважено, що мовою обслуговування в Україні є державна мова. А про мову послуги нічого не сказано. Тобто, зараз дуже часто до нас надходять скарги від батьків з приватних спортивних секцій або мистецьких гуртків. Власне, оголошення, тобто вся документація – державною мовою. Але сама послуга надавачем здійснюється дуже часто російською мовою. Тобто, щоб уникнути таких прогалин, їх треба просто заповнити для того, щоб цей інструмент не мав отих шпарин і працював на повну», – поділилася деталями Олена Івановська.
За словами Івановської, Київ демонструє серйозне зниження використання української мови в освітньому процесі. Раніше цього місяця заступник керівника секретаріату уповноваженої з захисту державної мови Сергій Сиротенко заявив, що результати моніторингового дослідження показали, що в Києві, за оцінкою учнів, 24% вчителів під час уроків та 40% під час перерв порушують мовний закон – застосовують недержавну мову.
При опитуванні учні зазначили, що й самі порушують мовний закон – спілкуються недержавною мовою на уроках 66%, на перервах – 82% (по Україні ці цифри значно відрізняються: на уроках – 40%, на перервах – 52%).
У вересні 2025 року Олена Івановська в інтерв’ю РБК-Україна зазначила, що частина суспільства поступово повертається до російської мови, що є небезпечною тенденцією.
Крім того, російський олігарх Костянтин Малофеєв, якого вважають причетним до фінансування угруповань «ДНР» та «ЛНР» з 2014 року, висловив задоволення результатами опитування серед київських учнів і тим, що російську мову «не вдається витіснити ніякими заборонами» в Україні, Молдові чи «Прибалтиці».