Новий метод відновлення пошкоджених творів мистецтва, розроблений аспірантом Массачусетського технологічного інституту (MIT) Алексом Качкіним, дозволяє виконувати цю процедуру за короткий термін. Використовуючи штучний інтелект та друковані маски, технологія забезпечує цифровий ремонт полотен, що не підлягають традиційній реставрації.
Про це розповідає UBB
За словами Качкіна, цей метод здатен кардинально змінити ситуацію в сфері реставрації. Раніше такі процеси займали місяці або навіть роки, а нова технологія дозволяє досягти результату за години.
«Реставрація картини — це весело, і здорово сісти, заповнити все це і приємно провести вечір. Однак це дуже повільний процес», — заявив фахівець.
Процедура полягає у створенні цифрової реконструкції картини, де пошкоджені ділянки відновлюються завдяки штучному інтелекту на основі сусідніх фрагментів. Отриману маску роздруковують на полімерній плівці та обережно наносять на оригінал. Це робить метод оборотним, адже плівку можна видалити без шкоди для самої роботи.
Качкін протестував свою техніку на картині XV століття, приписуваній так званому Майстру Поклоніння волхвів Прадо, справжня особистість якого залишається невідомою. Він оцифрував зображення, виявив понад 5600 дефектів та відновив їх за допомогою програмної маски, яка зібрала понад 57 000 унікальних кольорів.
Для відновлення відсутніх деталей, зокрема обличчя немовляти, використовували елементи з інших робіт автора. Штучний інтелект зумів обрати необхідні фрагменти, вивчивши творчий шлях художника. Весь процес зайняв лише кілька годин, на відміну від восьми днів, які потребували традиційні методи реставрації.
Хоча нова технологія призначена лише для лакованих полотен, Качкін вважає, що вона може повернути до життя безліч забутих експонатів, відновлюючи їх для експозицій.
Однак разом з новими можливостями виникають і етичні питання. Качкін підкреслив, що важливо обдумати, чи доцільно приховувати оригінал під плівкою та наскільки етично відтворювати втрачені деталі, особливо якщо вони запозичуються з інших творів.
«Буде потрібно багато роздумів про етичні проблеми, що виникають на кожному етапі цього процесу, щоб зрозуміти, як це можна застосувати таким чином, щоб це максимально відповідало принципам збереження. Ми створюємо основу для розробки подальших методів. У міру того, як інші працюватимуть над цим, ми прийдемо до більш точних методів», — зазначив Качкін.
Нагадаємо, що Україна приєдналася до глобальної угоди про етичне впровадження штучного інтелекту.